Решітковий настил це сучасний будматеріал для облаштування пішохідних майданчиків. Наразі з нього виготовляють:
- майданчики обслуговування обладнання;
- перехідні містки;
- сходи;
- огородження;
- системи поверхневого водовідведення та дренажу;
- елементи фасаду
Завдяки вертикальному розташованню смуги ґрати поєднують легкість з великою несучою здатністю. Ґрати вагою 25 кг/м2 витримують розподілене навантаження до 1800 кг/м2, що робить настил незамінним матеріалом з незаперечниими переваги над просічно-витяжними та рифленими листоми.
За способом виконання розрізняють зварний та пресований настили. Зварний настил виготовляється методом контактно-пресової зварки на автоматичній лінії і містить в ролі зв'язуючого елемента спеціальний скручений дріт діаметром від 5 до 8 мм. В пресованих решітках поперечним елементом виступає смуга меншого перерізу, яка запресовується у заздалегідь підготовлені пази в несучій смузі.
Батьківщиною решіткового настилу вважається Німеччина, де він вперше з'явився у 1950-х роках. В подальшому саме в цій країні були розроблені нормативні документи, за якими решітковий настил виготовляється і сьогодні — DIN 24531, DIN 24537, RAL-GZ 638.
У Радянському Союзі решітковий настил практично не використовувався через відсутність технологій його виготовлення. Дві лінії для виробництва зварного настилу, які були розміщені у м. Батайську та Магнітогорську, не могли забезпечити весь існуючий попит, тому дуже широко використовувався просічно-витяжний лист, технологія виробництва якого була відносно простою та доступною.
Через це, навіть після розвалу СРСР через відсутність виробників, а також враховуючи міцно вкорінені традиції в інженерних рішеннях, просічно-витяжний лист займає ще значне місце у загальному об'ємі будівництва, незважаючи на значно гірші властивості, в першу чергу несучу здатність, безпеку та довговічність.
Однак, останнім часом решітковий настил набуває все більшого розповсюдження через появу спеціалізованих підприємств із виготовлення таких решіток.